Кауфман Кауфман
Біографія Про ВлодКауфмана Виставки та проекти Акції, виставки Преса Відео

Мистецьке Об'єднання Дзига

ПРЕСА

 

Спроба лікувати неадекватний світ

(Високий Замок 03.11.2007)

 

До Дня підтримки людей з психічними розладами у Львові протягом 2-4 листопада відбуватиметься кілька акцій – “Лабіринтами нашої свідомості”, виставка робіт арт-терапевтичних майстерень, перформенс Влодка Кауфмана “Шизофренія – відкриті двері”(“Дзиґа”), програма джазового дуету Юрія Яремчука та Марка Токара (мистецький салон “Квартира №35”), виставка “Бути разом” (Музей ідей).               

Що таке відкриті двері? – розмірковує львівський митець Влодко Кауфман (на фото). Чи вони існують взагалі, якщо вони відкриті? Якщо ж їх немає, то що це тоді – тунель чи прохід? Як назвати простір поза ними?.. У них нема замка, завісів, нема ключів і нема потреби навіть стукати у них. За ними - інший світ… А двері, які стали непотрібними, відкрили і викинули. Вони загубилися. Таких дверей у Львові – тисячі. Кожен може увійти в цей світ через власні, свої двері, - переконаний Влодко Кауфман, і цей лейтмотив взяв за основу перформенсу “Шизофренія – відкриті двері”. Тиждень Влодко їздив по Львову у пошуках різних дверей, які опинилися на смітниках і звалищах нікому не потрібними. На них і прикріпив роботи людей, які опинилися з різних причин у клініці для душевнохворих.

- Що це за роботи?

- Волію не наголошувати у цій акції власне на хворобах, бо особисто я і багато знайомих мені митців заздримо цим людям, як би це дико не звучало… Неможливо навчитися бачити на підсвідомості, як це бачать вони - ті, хто живе у тому світі. Їхні твори, безперечно, мають мистецьку цінність.

Влодко Кауфман не довіряє соціуму і не вважає, що думка більшості – правильна…

- Хвора людина малює з підсвідомості, - каже він кореспонденту “ВЗ”, - вона не створює собі концепцій, не вигадує свого світу, як намагаються це робити адекватні до соціуму художники. Вона у ньому живе і транслює те, що бачить. А лікарі цей світ мають за хворобу. От і вся різниця між нами – адекватними і ними - неадекватними. Категорично відкидаю оцінку цих творів як робіт душевнохворих. Ми прийшли у клініку як художники і відібрали те, що нам подобається. Якщо ж починати їх оцінювати з лікарського погляду, то з успіхом можна чи не кожного художника, визнаного в суспільстві як адекватного, запроторити у психлікарню і знайти у нього масу відхилень. У своєму перформенсі я спробував створити світ цих людей, у який кожен з нас може увійти через власні двері. Їхні ж – ніколи не закриті на замок...

 

Ірина КУШИНСЬКА

http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=60334